пятница, 20 марта 2020 г.



Карантин: уточнюємо плату за землю
Починаючи з 18 березня набув чинності «антивірусний» Закон України від 17.03.2020 р. № 533-ІХ*. Він, крім усього іншого, змінив порядок сплати у 2020 році земельного податку та орендної плати за державну і комунальну землю. У цій статті розповімо, яким чином на ці зміни мають відреагувати платники плати за землю.
Плата за землю — це складова податку на майно (п.п. 265.1.3 ПКУ). Для платників земельного податкупідставою для сплати є статус власника чи постійного землекористувача (п. 269.1 ПКУ), а для платників орендної плати — наявність договору оренди земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ).
В умовах загальнонаціонального карантину, коли бізнес об’єктивно змушений згорнути чи принаймні уповільнити свою діяльність, законодавець люб’язно погодився звільнити платників земподатку та орендної плати від цих платежів. Що із цього вийшло? Давайте подивимося!
Які ділянки потрапили під звільнення?
Згідно з п. 524 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (далі — п. 524) за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2020 р. не нараховується і не сплачується плата за землю (земельний податку та орендна плата) за земельні ділянки фізичних та юридичних осіб, що використовуються ними в господарській діяльності
Це дуже цікаве уточнення.
По-перше, формально п. 524 виписано так, що тимчасове призупинення діяльності у зв’язку із карантином можна тлумачити в тому ключі, що ділянка вже не використовується у господарській діяльності і, відповідно, «карантинне» звільнення її не стосується. Звісно, законодавець мав на увазі зовсім інше — якщо використання землі до уведення карантину мало господарське спрямування, то саме на таку землю і має поширюватися це звільнення. Для прикладу, поле для гольфу, що належить спортивному клубові, звільнятиметься від земельного податку, навіть якщо клуб наразі припинив свою діяльність. Натомість, поле для гольфу, на якому час від часу розважаються засновники підприємства, під це звільнення не потрапляє.
По-друге, зазначена норма жодним чином не зачіпає єдинників. Вона ані розширює, ані обмежує те звільнення від земподатку, яке вони й так мають згідно з п.п. 4 п. 297.1 ПКУ.
По-третє, із визначення господарської діяльності (п.п. 14.1.36 ПКУ) випливає, що земельні ділянки, які знаходяться у власності звичайних фізосіб, узагалі проходять повз «карантинне» звільнення і за такі ділянки плата за землю в період карантину сплачуватиметься у звичайному порядку. Отже, під звільнення потрапляють лише земельні ділянки госпсуб’єктів, тобто юридичних осіб і ФОП Разом з тим слід мати на увазі, що такого суб’єкта права власності на землю, як ФОП, у цивільному законодавстві немає. Ба більше! Немає й такого платника плати за землю у податковому законодавстві. ПКУчітко визначає, що нарахування сум податку фізичним особам (отже, і фізособам-підприємцям у тому числі) проводять контролюючі органи (п. 286.5), а юридичні особи самостійно обчислюють суму податку і декларують свої податкові зобов’язання (п. 286.2). Тож і уточнюватися у зв’язку із карантинним звільненням мають лише «юрики». ФОП-землевласникам і землекористувачам зменшити плату за землю за березень — квітень мають податківці.
На жаль, маємо вже тривожний сигнал — див. інформаційний лист ДПСУ від 20.03.2020 р. № 7*, автори якого заявляють, що ФОП у частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати прирівняні до юросіб. А далі заводять свою давню пісню (див. БЗ 111.05): якщо ФОП мають правовстановлюючі документи на землю, такі особи також самостійно обчислюють плату за землю і подають податкову декларацію. Тим самим, схоже, натякають, що лише такі ФОП (яких, узагалі-то, не має існувати в природі, оскільки земля оформлюється не на ФОП, а на фізичну особу) можуть розраховувати на «карантинне» звільнення.
Решті ФОП фіскали можуть і не відкоригувати плату за землю, посилаючись на те, що на «фізиків» це звільнення не поширюється. Якщо станеться саме так, закликаємо вас звертатися до контролерів з вимогою провести перерахунок. Ну а далі, якщо знадобиться, позиватися на них до суду.
Як юрособам скористатися звільненням?
Наразі п. 524 надає їм право подати уточнюючу декларацію. І в ній відобразити зміну податкових зобов’язань із плати за землю за березень і квітень 2020 року.
Нагадаємо, що є два варіанти для подання «земельної» декларації — річний і місячний. Розглянемо окремо, як скористатися «карантинним» звільненням платникам при обранні кожного з двох варіантів.
Детальніше -  на сайті  iFactor.ua «Податки та бухгалтерський облік» за посиланням https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2020/march/issue-26/article-107745.html .

среда, 18 марта 2020 г.


Мінфін запропонував проект закону про створення стабілізаційного фонду Держбюджету


Ігор Уманський
КИЇВ. 18 березня. УНН. Міністерством фінансів було запропоновано спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством юстиції подати на розгляд уряду у найкоротший термін проект закону про створення стабілізаційного фонду Держбюджету з відповідними пропозиціями про внесення змін до інших законів України та Бюджетного кодексу. Про це заявив під час засідання уряду міністр фінансів Ігор Уманський, передає кореспондент УНН.
"Пропозиція Міністерству фінансів спільно з Мінекономіки та Мінюстом подати на розгляд Уряду у найкоротший термін проект закону про створення стабілізаційного фонду Держбюджету з відповідними пропозиціями про внесення змін до інших законів України та Бюджетного кодексу з урахуванням тих пропозицій, що сьогодні обговорювались та надавались членами Уряду", - сказав Уманський.
Він зазначив, що члени уряду можуть надати пропозиції, якщо вони є в межах проблем виконання закону про Державний бюджет, а також пропозицій щодо пріоритезації та скорочення державних видатків, які можуть бути, з урахуванням на сьогоднішній день, переглянуті або скорочені.
Нагадаємо, Кабмін буде готуватися до економічної кризи в Україні, яка стане наслідком світової кризи через епідемію коронавірусу.
Джерело: УНН

вторник, 10 марта 2020 г.



У торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС 

зафіксували черговий рекорд        

У торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС зафіксували черговий рекорд
Взаємна торгівля агропродукцією між Україною та ЄС сягнула рекордних 10,6 млрд дол. США у 2019 році. Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомили УНН у пресслужбі інституту.
"У 2019 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом майже на 18 % перевищила рекордний показник 2018 року і вперше сягнула позначки у 10,6 млрд дол. США", - цитують Пугачова в інституті.
При цьому додатне сальдо, як вказано, становило 4,3 млрд дол. США.
За його словами, головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія і Франція, а також Бельгія, яка протягом останніх двох років міцно закріпилась у цьому списку.
Ці країни, як зазначається, створюють понад 78% сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з ЄС.
Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн – членів ЄС на суму понад 3,1 млрд дол. США. Це на 16,3% більше ніж 2018 року. В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС, зазначив Пугачов, поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.
У 2019 році Україна найбільше – 343 млн дол. США – витратила на закупівлю в ЄС напоїв, переважно алкогольних. Різних харчових продуктів, екстрактів і концентратів закупили на 314 млн дол. США. У групі продуктів "какао-боби, шоколад", імпортувався переважно шоколад. На ці солодощі у 2019 році було витрачено 184 млн дол. США. Обсяги поставок на український ринок м’ясної продукції склали 147 млн дол. США.
Поставки з Європи тютюну і виробів з нього збільшилися порівняно з 2018 роком більш ніж на 60% – до 279 млн дол. США.
Залишків та відходів, продуктів для годівлі тварин закупили на 190 млн дол. США.
Насіння олійних закупили на 140 млн дол. США.
Загалом ці групи продуктів зайняли близько 51% у вартісних обсягах імпорту продовольства з Євросоюзу, підсумував Микола Пугачов.
Нагадаємо, раніше в уряді заявили, що гальмування економіки Китаю через коронавірус дає шанс українському бізнесу зайняти нові ніші.
Джерело: УНН