Антикризовий облік для бухгалтера в умовах карантину

(на 02.04.2020)

Коронавірус ускладнив роботу бізнесу, і бухгалтерії, зокрема. Потрібно оперативно вирішити, як врахувати і обгрунтувати нові витрати, оплатити лікарняні і простої, пояснити зниження виручки і збитки директору та податковій інспекції. Як працювати в нових умовах та які податкові пільги і зміни підготувала влада — допоможемо швидко зорієнтуватися у новому законодавстві.

АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ

Через карантин бізнес перейшов на хатній режим. Влада підтримала бізнес низкою нових законів для протидії коронавірусу COVID-19. Тож маєте переналаштувати роботу підприємства з урахуванням нових правил.

У таблиці ми навели найбільш важливі для бухгалтера антикризові заходи Уряду.

Захід	Строк дії	Підстава
Прийняли чергову порцію антикризових змін	Загалом на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусу
Продовжили карантин і запровадили режим надзвичайної ситуації на всій території України	з 25.03.2020 до 24.04.2020	Постанова КМУ від 25.03.2020 № 239
Узаконили дистанційну роботу	На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусу	п. 1 ч. 2 розд. II Закону України від 17.03.2020 № 530-IX
Ввели мораторій на перевірки: ·         документальні та фактичні щодо дотримання податкового законодавства. Виняток —документальні позапланові перевірки щодо ПДВ-відшкодування; ·         документальні щодо правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; ·         планові у сфері госпдіяльності. Виняток — перевірки санепідемстану.	— з 18.03 по 31.05.2020; — з 18.03 по 18.05.2020; —​​​ з 18.03 по 31.05.2020	п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК; п. 9-12 розд. VIII Закону про ЄСВ п. 4 ч. 2 розд. II Закону України від 17.03.2020 № 530-IX
Зупинили перебіг строків давності для податкових перевірок та штрафів	з 18.03 по 31.05.2020	п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК
Звільнили ФОПів від сплати ЄСВ	з 01.03 по 30.04.2020	п. 9-10 розд. VIII Закону про ЄСВ
Звільнили від податкових штрафів	з 01.03 по 31.05.2020	п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК
Призупинили нарахування пені	з 01.03 по 31.05.2020	п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК
Зменшили плату за землю та податок на нерухомість	з 01.03 по 30.04.2020	п. 52-4 підрозд. 10 розд. ХХ ПК
Запровадили пільгове розмитнення ліків	до 31.12.2022	Закон України від 17.03.2020 № 532-IX
Карантин визнали форс-мажором	На період карантину, встановленого Кабміном	ч. 2 ст. 14-1 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР

Бюджет у березні недоотримав понад 10% доходів

Доходи Державного бюджету України за березень 2020 року становили 87,921 млрд грн, що на майже 10,190 млрд грн, або на 10,4% менше від планового показника на цей місяць. Про це свідчать дані Державної казначейської служби України, передає УНН.

Водночас у березні 2020 року доходи Державного бюджету були вищі проти показника аналогічного місяця минулого року на 2,054 млрд грн, або на 2,4%.

За даними Держказначейства, доходи Державного бюджету у січні-березні поточного року сягнули 210,695 млрд грн, що на 27,592 млрд грн, або на 11,6% нижче від планового показника на цей період.

У січні-березні цього року доходи Держбюджету збільшилися на 56,4 млн грн, або були на рівні з аналогічним періодом 2019 року.

Нагадаємо, Рахункова палата оцінила втрати бюджету через недоліки прогнозу курсу гривні.

Джерело: УНН

Карантин: уточнюємо плату за землю

Починаючи з 18 березня набув чинності «антивірусний» Закон України від 17.03.2020 р. № 533-ІХ*. Він, крім усього іншого, змінив порядок сплати у 2020 році земельного податку та орендної плати за державну і комунальну землю. У цій статті розповімо, яким чином на ці зміни мають відреагувати платники плати за землю.

Плата за землю — це складова податку на майно (п.п. 265.1.3 ПКУ). Для платників земельного податкупідставою для сплати є статус власника чи постійного землекористувача (п. 269.1 ПКУ), а для платників орендної плати — наявність договору оренди земельної ділянки (п. 288.1 ПКУ).

В умовах загальнонаціонального карантину, коли бізнес об’єктивно змушений згорнути чи принаймні уповільнити свою діяльність, законодавець люб’язно погодився звільнити платників земподатку та орендної плати від цих платежів. Що із цього вийшло? Давайте подивимося!

Які ділянки потрапили під звільнення?

Згідно з п. 52⁴ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (далі — п. 52⁴) за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2020 р. не нараховується і не сплачується плата за землю (земельний податку та орендна плата) за земельні ділянки фізичних та юридичних осіб, що використовуються ними в господарській діяльності

Це дуже цікаве уточнення.

По-перше, формально п. 52⁴ виписано так, що тимчасове призупинення діяльності у зв’язку із карантином можна тлумачити в тому ключі, що ділянка вже не використовується у господарській діяльності і, відповідно, «карантинне» звільнення її не стосується. Звісно, законодавець мав на увазі зовсім інше — якщо використання землі до уведення карантину мало господарське спрямування, то саме на таку землю і має поширюватися це звільнення. Для прикладу, поле для гольфу, що належить спортивному клубові, звільнятиметься від земельного податку, навіть якщо клуб наразі припинив свою діяльність. Натомість, поле для гольфу, на якому час від часу розважаються засновники підприємства, під це звільнення не потрапляє.

По-друге, зазначена норма жодним чином не зачіпає єдинників. Вона ані розширює, ані обмежує те звільнення від земподатку, яке вони й так мають згідно з п.п. 4 п. 297.1 ПКУ.

По-третє, із визначення господарської діяльності (п.п. 14.1.36 ПКУ) випливає, що земельні ділянки, які знаходяться у власності звичайних фізосіб, узагалі проходять повз «карантинне» звільнення і за такі ділянки плата за землю в період карантину сплачуватиметься у звичайному порядку. Отже, під звільнення потрапляють лише земельні ділянки госпсуб’єктів, тобто юридичних осіб і ФОП Разом з тим слід мати на увазі, що такого суб’єкта права власності на землю, як ФОП, у цивільному законодавстві немає. Ба більше! Немає й такого платника плати за землю у податковому законодавстві. ПКУчітко визначає, що нарахування сум податку фізичним особам (отже, і фізособам-підприємцям у тому числі) проводять контролюючі органи (п. 286.5), а юридичні особи самостійно обчислюють суму податку і декларують свої податкові зобов’язання (п. 286.2). Тож і уточнюватися у зв’язку із карантинним звільненням мають лише «юрики». ФОП-землевласникам і землекористувачам зменшити плату за землю за березень — квітень мають податківці.

На жаль, маємо вже тривожний сигнал — див. інформаційний лист ДПСУ від 20.03.2020 р. № 7*, автори якого заявляють, що ФОП у частині нарахування та сплати земельного податку та орендної плати прирівняні до юросіб. А далі заводять свою давню пісню (див. БЗ 111.05): якщо ФОП мають правовстановлюючі документи на землю, такі особи також самостійно обчислюють плату за землю і подають податкову декларацію. Тим самим, схоже, натякають, що лише такі ФОП (яких, узагалі-то, не має існувати в природі, оскільки земля оформлюється не на ФОП, а на фізичну особу) можуть розраховувати на «карантинне» звільнення.

Решті ФОП фіскали можуть і не відкоригувати плату за землю, посилаючись на те, що на «фізиків» це звільнення не поширюється. Якщо станеться саме так, закликаємо вас звертатися до контролерів з вимогою провести перерахунок. Ну а далі, якщо знадобиться, позиватися на них до суду.

Як юрособам скористатися звільненням?

Наразі п. 52⁴ надає їм право подати уточнюючу декларацію. І в ній відобразити зміну податкових зобов’язань із плати за землю за березень і квітень 2020 року.

Нагадаємо, що є два варіанти для подання «земельної» декларації — річний і місячний. Розглянемо окремо, як скористатися «карантинним» звільненням платникам при обранні кожного з двох варіантів.

Детальніше -  на сайті  iFactor.ua «Податки та бухгалтерський облік» за посиланням https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2020/march/issue-26/article-107745.html .

Мінфін запропонував проект закону про створення стабілізаційного фонду Держбюджету

Ігор Уманський

КИЇВ. 18 березня. УНН. Міністерством фінансів було запропоновано спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством юстиції подати на розгляд уряду у найкоротший термін проект закону про створення стабілізаційного фонду Держбюджету з відповідними пропозиціями про внесення змін до інших законів України та Бюджетного кодексу. Про це заявив під час засідання уряду міністр фінансів Ігор Уманський, передає кореспондент УНН.

"Пропозиція Міністерству фінансів спільно з Мінекономіки та Мінюстом подати на розгляд Уряду у найкоротший термін проект закону про створення стабілізаційного фонду Держбюджету з відповідними пропозиціями про внесення змін до інших законів України та Бюджетного кодексу з урахуванням тих пропозицій, що сьогодні обговорювались та надавались членами Уряду", - сказав Уманський.

Він зазначив, що члени уряду можуть надати пропозиції, якщо вони є в межах проблем виконання закону про Державний бюджет, а також пропозицій щодо пріоритезації та скорочення державних видатків, які можуть бути, з урахуванням на сьогоднішній день, переглянуті або скорочені.

Нагадаємо, Кабмін буде готуватися до економічної кризи в Україні, яка стане наслідком світової кризи через епідемію коронавірусу.

Джерело: УНН

У торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС 

зафіксували черговий рекорд        

Взаємна торгівля агропродукцією між Україною та ЄС сягнула рекордних 10,6 млрд дол. США у 2019 році. Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомили УНН у пресслужбі інституту.

"У 2019 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом майже на 18 % перевищила рекордний показник 2018 року і вперше сягнула позначки у 10,6 млрд дол. США", - цитують Пугачова в інституті.

При цьому додатне сальдо, як вказано, становило 4,3 млрд дол. США.

За його словами, головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія і Франція, а також Бельгія, яка протягом останніх двох років міцно закріпилась у цьому списку.

Ці країни, як зазначається, створюють понад 78% сумарного вітчизняного торговельного обороту агропродовольством з ЄС.

Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн – членів ЄС на суму понад 3,1 млрд дол. США. Це на 16,3% більше ніж 2018 року. В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС, зазначив Пугачов, поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.

У 2019 році Україна найбільше – 343 млн дол. США – витратила на закупівлю в ЄС напоїв, переважно алкогольних. Різних харчових продуктів, екстрактів і концентратів закупили на 314 млн дол. США. У групі продуктів "какао-боби, шоколад", імпортувався переважно шоколад. На ці солодощі у 2019 році було витрачено 184 млн дол. США. Обсяги поставок на український ринок м’ясної продукції склали 147 млн дол. США.

Поставки з Європи тютюну і виробів з нього збільшилися порівняно з 2018 роком більш ніж на 60% – до 279 млн дол. США.

Залишків та відходів, продуктів для годівлі тварин закупили на 190 млн дол. США.

Насіння олійних закупили на 140 млн дол. США.

Загалом ці групи продуктів зайняли близько 51% у вартісних обсягах імпорту продовольства з Євросоюзу, підсумував Микола Пугачов.

Нагадаємо, раніше в уряді заявили, що гальмування економіки Китаю через коронавірус дає шанс українському бізнесу зайняти нові ніші.

Джерело: УНН

Мінекономіки сформувало бюджет міністерства на три роки

Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства сформувало бюджетну декларацію на 2021 - 2023 роки.

Відомство пропонує виділити на ці роки понад 90 мільярдів гривень на підтримку пріоритетних напрямків таких, як промисловість, сільське господарство і експорт.

Як повідомляє в четвер, 27 лютого, прес-службу Мінекономіки, на сільське господарство передбачається виділити 45,52 мільярдів гривень, які розподіляються на наступні напрямки:

- фінансова підтримка сільгосп товаровиробників

- 40,9 мільйонів гривень;

- фонд часткового гарантування кредитів

- 3,12 мільярдів гривень;

- кредити фермерським господарствам

- 1,5 мільярда гривень;

Сума підтримки на експортний потенціал країни становить всього 12,41 мільярдів гривень:

- підтримка і просування експорту - 410 мільйонів гривень;

- експортно-кредитне агентство - 6,0 мільярдів гривень;

- компенсація відсотків за кредитами експортерів - 6,0 мільярдів гривень.

На промисловість за різними напрямками планується виділити в цілому більше 32,65 мільярдів гривень, зокрема:

- розвиток авіабудування - 16,9 мільярдів гривень;

- компенсація кредитів за придбання виробничого обладнання - 6,0 мільярдів гривень;

- співфінансування проектів смарт-спеціалізація регіонів - 6,75 мільярдів гривень;

- створення Фонду енергоефективності в промисловості - 3,0 мільярдів гривень.

При цьому по експортним програмам, підтримка надається в тому числі підприємствам промисловості.

Таким чином, загальна сума підтримки для промисловості може бути збільшена.

За роках сума держпідтримки становить:

26 мільярдів на 2021 рік,

31 мільярдів на 2022 рік,

33 мільярди на 2023 рік.

Всього отримує більше 90 мільярдів гривень, - пояснили в Мінекономіки. Нагадаємо, як повідомляв УРА-Інформ, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов запевнив, що поширення нового коронавируса може вплинути на обсяги виробництва металу в Китаї. Це дозволить збільшити виробництво іншим металургійним заводам, в тому числі і українським.

За даними Державної служби статистики України 

 

Зростання промислового виробництва в Україні уповільнилось у січні на 5,1% порівняно із січнем 2019-го – Держстат
За даними Державної служби статистики України, найбільше уповільнення зростання промвиробництва у країні зафіксовано в січні в галузі постачання електроенергії та газу.

Промвиробництво впало порівняно із груднем 

У січні 2020 року зростання промислового виробництва знизилося порівняно з показниками січня 2019 року на 5,1%. Про це 26 лютого повідомила Державна служба статистики .

Щебільше уповільнення зафіксовано порівняно з даними за грудень 2019 року – 8,4%.

Найбільше річне уповільнення зростання промислового виробництва в Україні зафіксовано у галузі постачання електроенергії, газу, пари і кондиціонованого повітря – мінус 11,8 відсоткового пункту.

19 лютого 2020 року Кабінет Міністрів України створив координаційний центр із питань промисловості. Його головним завданням є забезпечення зростання промислового виробництва та створення нових робочих місць.